Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
«Судова влада – гілка влади, чи гілка, яку необхідно зламати?»
Кожного року 15 грудня в Україні відзначається День працівників суду України. За звичай у цей день хтось із працівників суду давав інтерв’ю, в яких висвітлювалась робота Біляївського районного суду Одеської області, обговорювалися досягнення та існуючи проблеми суду.
Сьогодні хотілось би відійти від усталеної традиції, та викласти думки щодо стану правосуддя як в цілому в Україні, так і у Біляївському районному суді Одеської області не у формі інтерв’ю, а у формі аналітично-публіцистичної статті.
Статтею 6 Конституції України закріплено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Зазначена модель поділу влади не є унікальною, та існує в усіх розвинутих країнах світу. Вона забезпечує певний владний баланс та ефективне функціонування усіх гілок влади.
Ніхто із читачів, напевно, не ставить під сумнів те, що держава не може стабільно функціонувати як без органу законодавчої влади, яка щоденно приймає десятки важливих для громадян законодавчих актів, які регулюють усі без винятку сфери суспільного процесу, так і без органів виконавчої влади, які на підставі цих правових норм забезпечують функціонування вказаного процесу.
У більшості читачів, а особливо у тих, хто волею долі був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав, мабуть також не виникає питань щодо необхідності існування в державі органів судової влади. Чому так? А тому, що пересічному громадянину, права та інтереси якого постраждали внаслідок будь-якої протиправної дії, дуже часто нікуди звернутися за допомогою, окрім суду.
Зараз стало дуже «модно» та «політично доцільно» при будь-якій нагоді критикувати та обливати брудом органи судової влади. Це робиться щоденно через публікації в пресі, в виступах на телебаченні. Роблять це зазвичай наші політики будь-якого рівня, а також керівники правоохоронних структур (прокуратури, поліції, СБУ). З якою метою це робиться? Відповідь очевидна – відволікання уваги суспільства від безлічі проблем, які існують в державі і які ніяким чином не вирішуються і не можуть бути вирішені органами судової влади.
Так, наприклад, зазначають, що Європейський союз гальмує процес надання Україні довгоочікуваного безвізового режиму; в країну не ідуть іноземні інвестиції; МВФ не надає черговий транш, та інше. Коментуючи вказані проблеми, наші високопосадовці не роблять фаховий аналіз зазначеної ситуації з виявленням тих проблем, які викликають ці негативні наслідки, а саме – тотальна корумпованість усіх рівнів влади, а тим більше вищих ешелонів влади; непрофесійність та неспроможність чиновників вирішувати покладені на них завдання; кругова порука, що унеможливлює притягнення до відповідальності винних осіб із владної «еліти» та інше. Насамперед наші державні мужі вказують на те, що в країні існує «основна проблема – це корумпована система судової влади, яку необхідно реформувати, переформатувати, атестувати, тестувати, усіх суддів звільнити, набрати нових 9000 суддів чесних та не корумпованих, і ось тоді країна заживе по-новому, тоді всі проблеми «автоматично» вирішаться самі собою». Вказана позиція лише підкреслює поверхневий та популістський підхід осіб, які її висловлюють, до тих негативних проявів, які турбують суспільство, та як зазначав автор вище, має на меті відволікання уваги суспільства від реально існуючих проблем.
При чому дуже часто піддають критиці органи правосуддя представники тих структур, рівень довіри до яких у суспільства значно нижчий ніж до судової гілки влади. На підтвердження вказаного факту, автор статті хоче навести результати дослідження рівня довіри інститутам влади та суспільства, проведеного соціологічним центром «Research & Branding Group» в грудні 2014 року. Вказаним центром було проведено дослідження серед двох категорій респондентів – учасників загальнонаціонального опитування та учасників спеціалізованого опитування (громадян, які хоча б раз звертались до того чи іншого інституту влади та суспільства). Так, серед респондентів, які раніше звертались до відповідних органів, рівень повної довіри до судової влади складає 40 %, ЗМІ – 36 %, Верховної Ради України – 36 %, міських, районних органів влади – 31 %, СБУ – 30 %, органів прокуратури – 27 %, міліції – 20 %, політичних партій – 15 %. При цьому картина повністю інша при аналізі результатів загальнонаціонального опитування, 90 % учасників якого ні разу в житті не звертались до того чи іншого інституту влади та суспільства. Так, серед респондентів, які майже не звертались до суду, та складають свої враження про діяльність судових органів лише по тій інформації, яку отримують із ЗМІ, рівень повної довіри до судової влади складає всього 13 % ! Про що може говорити зазначена різниця в показниках рівня довіри до судової влади. Лише про те, що суспільна думка стосовно проблем функціонування судової влади формується цілком штучно, громадянам цілеспрямовано нав’язується теза про те, що всі негаразди в державі існують виключно з вини суддів. В зв’язку з цим, рівень довіри до судів осіб, які особисто зверталися до органів судової влади в 3 рази !!! вищий за рівень довіри громадян, які формують свою думку з чиїхось слів. Виникає ситуація як в тому старому анекдоті, коли один чоловік запитує іншого: «Ти Лучано Паваротті чув?», «Ні, я не чув Паваротті» - відповідає другий, «Але я чув як співає його пісні Вася із сусіднього під’їзду, так – нічого особливого». Може вже досить бути особами, яких весь час ведуть кудись з заплющеними очима, може вже час навчитись формувати свою, незалежну від зовнішнього впливу думку.
Аналізуючи стан правосуддя в Україні, хотілось би розглянути більш детально питання про те, як відбувається відправлення правосуддя в конкретному районному суді, на прикладі нашого Біляївського районного суду. В Біляївському районному суді Одеської області протягом грудня 2014 року – травня 2015 року Творчим центром ТЦК здійснювалось вивчення рівня задоволеності відвідувачів суду якістю окремих аспектів його функціонування. Вказане дослідження проводилось шляхом опитування відвідувачів в кількості 70 осіб, різного віку (від 18 років до 60 років та старше (більшість опитуваних була середнього віку), різного рівня освіти (більшість опитуваних мала вищу освіту, при цьому 29 – вищу юридичну освіту), різної статі (37 чоловіків та 33 жінок). Переважна більшість опитуваних респондентів (47 осіб) вже 2 рази і більше були учасниками судового процесу, при цьому більшість респондентів (а саме 53 особи), зовсім або майже не обізнані з роботою судів та суддів в цілому. Викликає зацікавленість оцінка, яку виставили респонденти за 5-ти бальною шкалою щодо якості роботи суду. Так, в 1 бал (дуже погано) роботу не оцінив жодний респондент, в 2 бали (погано) – 2 респондента, в 3 бали (середньо) – 9 респондентів, в 4 бали (добре) – 40 респондентів, в 5 балів (відмінно) – 18 респондентів. Аналізуючи вказані оцінки якості роботи суду, можна зробити об’єктивний висновок, що 82% респондентів, які звернулись безпосередньо до Біляївського районного суду Одеської області з тих чи інших питань, позитивно відзиваються про якість його роботи. Цілком позитивно респонденти оцінили такі аспекти діяльності суду як доступність суду, зручність та комфортність перебування у суді, повнота та ясність інформації. Також респондентами в переважній більшості цілком позитивно була оцінена робота працівників апарату суду. По критерію дотримання термінів судового розгляду опитаними респондентами також були надані позитивні оцінки роботи суддів. Як вбачається із наданих матеріалів дослідження, респонденти сприймають позитивно роботу суддів Біляївського районного суду Одеської області по критеріям неупередженості та незалежності; коректності, доброзичливості, ввічливості; належної підготовки до справи та знання справи; надання можливостей сторонам обґрунтовувати свою позицію та дотримання процедури розгляду. 100 % респондентів, які на момент опитування отримали повний текст рішення по їх справі, вважають, що рішення суду було добре обґрунтоване.
Підводячи підсумок вищезазначеного опитування відвідувачів Біляївського районного суду Одеської області, можна зробити об’єктивний висновок, що переважна більшість респондентів з довірою ставиться до діяльності його суддів, позитивно оцінюючи їх роботу, враховуючи їх фаховий рівень, ставлення до своїх обов’язків та до учасників процесу, також позитивно оцінюючи роботу суду взагалі.
Здавалось би все добре – судді намагаються сумлінно виконувати свої професійні обов’язки, відвідувачі позитивно оцінюють їх роботу, якби не одне «але». В кінці дослідження автори поставили респондентам питання: «Які конкретні зміни, на Ваш погляд, необхідні для покращення роботи Біляївського районного суду Одеської області сьогодні»? Та нижче зазначили пропозиції, які були найбільш висловлені, серед яких на першій позиції вказана пропозиція, яка ну ніяким чином не узгоджується з усім результатом дослідження – «люструвати суддів»!?, а потім вже – «встановити ксерокс», «встановити інтернет» та інше. Довіряємо, все добре, але необхідно всіх суддів люструвати, так, «на всяк випадок».
Така ж ситуація склалась по всій Україні, де тисячі суддів намагаються в нелегкий для країни час виконувати свої обов’язки на благо суспільства, а у відповідь отримують замість підтримки лише погрози, пов’язані зі звільненням, люстрацією та інше. Але як казав хтось із мудреців: «Часи не вибирають, в них народжуються та вмирають». Така доля нашої країни, така доля громадян, у тому числі і суддів, перебувати увесь час у стані нестабільності та постійних змін.
Автор вказаної статті не ставив на меті нав’язати комусь ту чи іншу позицію, просто хотілось поділитися з читачами своїми думками з приводу стану правосуддя в сучасній Україні. А вже справа кожного сформувати свою особисту позицію з приводу тих проблемних питань, які були розглянуті автором, і в той чи інший спосіб висловити її. Також читачі, частина з яких вірогідно зверталась за захистом до суду, аналізуючи суспільні процеси, які відбуваються в сьогоденні, можуть самі собі поставити запитання і спромогтись найти відповідь на запитання, поставлене автором в назві статті, а все ж таки, «судова влада – гілка влади, чи гілка, яку необхідно зламати?» .
_03_03.png)
