Покарання за дезертирство у лавах Збройних сил України

Малиновським районним судом м. Одеси винесено вирок щодо військовослужбовця

Молодий чоловік, будучи військовослужбовцем з квітня 2014 року, з метою ухилення від військової служби самовільно залишив військову частину.

У судовому засіданні обвинувачений провину у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.408 КК України (дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини з метою ухилитися від військової служби), визнав повністю та щиро розкаявся у скоєному.

Причиною такого вчинку стала звістка про тяжку хворобу матері. Обвинувачений поясний, що під час проходження служби йому зателефонувала бабуся, яка є інвалідом, та повідомила, що у його матері встановлено діагноз рак. Вирішивши допомогти матері та бабусі, хлопець зібрав речі та не повідомивши командування військової частини поїхав додому.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує обставини, які пом’якшують покарання, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин. До того ж, обвинувачений раніше не був судимий, має на утриманні 6-ти річну доньку, бабусю, яка потребує догляду та хвору на онкологічне захворювання матір.

Суд ухвалив визнати винним молодого чоловіка у скоєні злочину та призначити покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. Але врахувавши усі обставини суд звільнив від відбування покарання з випробовуванням на один рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки:

-            не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-            повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.